-
1 антропосоціогенез
АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.І. Молчанов -
2 congeneric
adjоднорідний* * *= congenerical; a; біол.приналежний до одного роду, однорідний -
3 congeneric
= congenerical; a; біол.приналежний до одного роду, однорідний -
4 pień
-
5 синсле
предки, рід, походження К; олар бир синсле вони з одного роду К. -
6 происхождение
1) походження; (возникновение) по(в)стання. -ние этого обычая нам неизвестно - походження (повстання) цього звичаю нам невідоме. Рукопись болгарского -ния - рукопис болгарського походження. -ние видов - походження (повстання) видів. -ние языка - походження (повстання) мови. Слово, -ние которого неизвестно - слово, якого походження невідоме;2) походження, рід (р. роду), коліно, уродження. [Соромився свого походження, гордував своїми земляками (Леонт.). Найбільше право давав тоді чоловікові рід його, а не розум і дотепність (Куліш)]. По своему -нию - родом, з роду, походженням, з походження свого. Он немец по -нию - він німець родом, з роду, походженням, з походження. Человек знатного, благородного, низкого -ния - людина високого (великого), шляхетного, низького роду, коліна, уродження. [Високі уряди і королівщини роздавав король панам великого коліна (Куліш). Повсякчас корить свого чоловіка за те, що він низького коліна (Яворн.)]. Мужицкого, мещанского, барского -ния - мужицького, міщанського, панського роду, коліна; (диал.) мужицької, міщанської, панської ложі. [То були все панського коліна люде (Єфр.). А як ти, ци нашої мужицької ложі, ци міщанської, ци панської? (Стефаник)]. Одного -ния с кем - одноколінний з ким. [Стародавнього князівського роду, одноколінного з князями Збаразькими, Вишневецькими й Воронецькими (О. Лев.)].* * *похо́дження; ( возникновение) ви́никнення, постання́\происхождение ви́дов — биол. похо́дження ви́дів
-
7 антропологія права
АНТРОПОЛОГІЯ ПРАВА - вчення про людину як істоту, котра створюється правовим порядком. Розглядаючи право як універсальну "мову усуспільнення", А.п. вивчає основні права - ті, що спочатку називалися "Божим правом", потім "природним правом", сьогодні - "правами людини". А. п. тісно пов'язана із загальнофілософськими уявленнями про людину, зокрема з тією обставиною, що людина, котру Аристпотпель вважав від природи політичною істотою, амбівалентна по відношенню до інших людей: це - не лише допомога (як вважає Аристотель), а й небезпека. Як позитивні соціальні істоти люди можуть допомагати одне одному і доповнювати одне одного; як негативні соціальні істоти вони є взаємною загрозою й джерелом протистояння. А. п. виходить з двох основних іпостасей людини: вона може потерпати від насилля або сама його застосовувати. Права людини, з такої точки зору, можна тлумачити як свого роду обмін одного на інше: і злочинець, винуватець насилля, всупереч своїм власним інтересам, може стати жертвою чужого насилля. Відтак, людина стоїть перед вибором: що ліпше - бути жертвою, але одночасно і злочинцем, чи ні тим, ні тим? Гоббс вважав домінуючим бажанням кожної людини те, що вона не хоче помирати від рук собі подібних. Через бажання зберегти своє "Я" виникає свого роду трансцендентальний обмін, який спирається на те, що незалежно від того, чого прагне людина, передумовою цих прагнень є життя. До останнього долучаються також інші умови людської життєдіяльності, відтак - і інші права людини, безпосередньо пов'язані з її соціальною та культурною специфікою. Поняття А. п. обґрунтоване нім. філософом Геффе. -
8 от
и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.* * *предл. с род. п.; тж. ото1) від, од, з, із2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо3) (при обозначении источника чего-л.) від; з -
9 right
1) право ( суб'єктивне); праводомагання; справедлива вимога; привілей; права сторона2) правильний; належний; правомірний, справедливий; правий ( у політичному сенсі); реакційний3) відновлювати ( справедливість); виправляти(ся)4) направо•right a wrong done to the person — виправляти шкоду, заподіяну особі
right not to answer any questions that might produce evidence against an accused — право не давати відповідей (не відповідати) на будь-які запитання, що можуть бути використані як свідчення проти обвинуваченого
right not to fulfill one's own obligations — право не виконувати свої зобов'язання ( у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань іншою стороною)
right of a state to request the recall of a foreign envoy as persona non grata — право держави вимагати відкликання іноземного представника як персони нон грата
right of citizens to use their native language in court — право громадян виступати в суді рідною мовою
right of every state to dispose of its wealth and its national resources — право кожної держави розпоряджатися своїми багатствами і природними ресурсами
right of everyone to the opportunity to gain his living by work — право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на прожиття власною працею
right of legislative initiative — право законодавчої ініціативи, право законодавства
right of nations to free and independent development — право народів на вільний і незалежний розвиток
right of nations to self-determination up to and including separation as a state — право націй на самовизначення аж до державного відокремлення
right of nations to sovereignty over their natural resources — право націй на суверенітет над своїми природними ресурсами
right of parents to choose their children's education — право батьків на вибір виду освіти для своїх неповнолітніх дітей
right of reception and mission of diplomatic envoys — право приймати і призначати дипломатичних представників
right of representation and performance — право на публічне виконання (п'єси, музичного твору)
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense право обвинуваченого мати достатньо часу, можливостей і допомоги для свого захисту
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence
right of the child to live before birth from the moment of conception — право дитини на життя до її народження з моменту зачаття
right of unhindered communication with the authorities of the appointing state — право безперешкодних зносин із властями своєї держави
right to a counsel from the time that an accused is taken into custody — право на адвоката з часу арешту (зняття під варту) обвинуваченого
right to arrange meetings, processions and picketing — право на мітинги, демонстрації і пікетування
right to be confronted with witness — право очної ставки із свідком захисту, право конфронтації ( право обвинуваченого на очну ставку із свідком захисту)
right to be represented by counsel — право бути представленим адвокатом, право на представництво через адвоката
right to choose among a variety of products in a marketplace free from control by one or a few sellers — право вибирати продукцію на ринку, вільному від контролю одного чи кількох продавців
right to choose between speech and silence — право самому визначати, чи говорити, чи мовчати
right to compensation for the loss of earnings resulting from an injury at work — право на відшкодування за втрату заробітку ( або працездатності) внаслідок каліцтва на роботі, право отримати компенсацію за втрату джерела прибутку внаслідок виробничої травми
right to conduct confidential communications — право здійснювати конфіденційне спілкування, право конфіденційного спілкування ( адвоката з клієнтом тощо)
right to diplomatic relations with other countries — право на дипломатичні відносини з іншими країнами
right to do with one's body as one pleases — право робити з своїм тілом все, що завгодно
right to enjoy the benefits of scientific progress — право на користування досягненнями наукового прогресу
right to freedom from torture and other inhuman forms of treatment — право на свободу від тортур і інших форм негуманного поводження
right to gather and publish information or opinions without governmental control or fear of punishment — право збирати і публікувати інформацію або думки без втручання держави і страху бути покараним
right to lease or sell the airspace above the property — право здавати в оренду або продавати повітряний простір над своєю власністю
right to leave any country, including one's own, and to return to one's country — право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися до своєї країни
right to material security in (case of) disability — право на матеріальне забезпечення у випадку втрати працездатності
right to material security in (case of) sickness — право на матеріальне забезпечення у випадку захворювання
right to possession, enjoyment and disposal — право на володіння, користування і розпорядження
right to safety from product-related hazards — право на безпеку від шкоди, яку може бути заподіяно товаром
right to terminate pregnancy through an abortion — право припиняти вагітність шляхом здійснення аборту
right to the protection of moral and material interests — право на захист моральних і матеріальних інтересів
right to use one's own language — право на свою власну мову; право спілкуватися своєю власною мовою
right to visit one's children regularly — право відвідувати регулярно дітей ( про одного з розлученого подружжя)
right of a person to control the distribution of information about himself — = right of a person to control the distribution of information about herself право особи контролювати поширення інформації про себе
right of a person to control the distribution of information about herself — = right of a person to control the distribution of information about himself
right of states to self-defence — = right of states to self-defense право держав на самооборону
right of states to self-defense — = right of states to self-defence
right of the accused to counsel — = right of the accused to legal advice право обвинуваченого на адвоката (захисника) ( або на захист)
right of the accused to legal advice — = right of the accused to counsel
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to consult with one's attorney — = right to consult with one's lawyer право отримувати юридичну допомогу від (свого) адвоката, право на консультацію з адвокатом
right to consult with one's lawyer — = right to consult with one's attorney
right to control the work of the administration — = right to control the work of the managerial staff право контролю (діяльності) адміністрації ( підприємства)
right to control the work of the managerial staff — = right to control the work of the administration
right to individual self-defence — = right to individual self-defense право на індивідуальну самооборону
right to individual self-defense — = right to individual self-defence
right to obtain documents essential for an adequate defence — = right to obtain documents essential for an adequate defense право отримувати документи, необхідні для належного захисту
right to obtain documents essential for an adequate defense — = right to obtain documents essential for an adequate defence
right to regulate news agencies — = right to regulate news organizations право регулювати діяльність інформаційних агентств
- right a wrong doneright to regulate news organizations — = right to regulate news agencies
- right at law
- Right-Centrist
- right extremism
- right extremist
- right-hand man
- right-holder
- right in action
- right in gross
- right in personam
- right in rem
- right not to belong to a union
- right of a trial by jury
- right of abode
- right of access
- right of access to courts
- right of access to court
- right of action
- right of angary
- right of appeal
- right of approach
- right of appropriation
- right of assembly
- right of asylum
- right of audience
- right of authorship
- right of birth
- right of blood
- right of chapel
- right of choice
- right of common
- right of concurrent user
- right of conscience
- right of contribution
- right of correction
- right of court
- right of denunciation
- right of detention
- right of dissent
- right of divorce
- right of eminent domain
- right of enjoyment
- right of entry
- right of equal protection
- right of establishment
- right of existence
- right of expatriation
- right of expectancy
- right of feud
- right of first refusal
- right of fishery
- right of free access
- right of hot pursuit
- right of individual petition
- right of innocent passage
- right of intercourse
- right of intervention
- right of joint use
- right of jurisdiction
- right of legal entity
- right of legation
- right of light
- right of membership
- right of military service
- right of mortgage
- right of navigation
- right of operative management
- right of ownership
- right of passage
- right of patent
- right of personal security
- right of petition
- right of place
- right of political asylum
- right of possession
- right of pre-emption
- right of primogeniture
- right of prior use
- right of priority
- right of privacy
- right of private property
- right of property
- right of protest
- right of publicity
- right of pursuit
- right of re-election
- right of recourse
- right of recovery
- right of redemption
- right of regress
- right of relief
- right of remuneration
- right of reply
- right of representation
- right of reprisal
- right of reproduction
- right of rescission
- right of retaliation
- right of retention
- right of sanctuary
- right of search
- right of secrecy
- right of self-determination
- right of self-preservation
- right of settlement
- right of silence
- right of suit
- right of taking game
- right of the individual
- right of the owner
- right of the people
- right of the state
- right of transit
- right of translation
- right of visit
- right of visit and search
- right of water
- right of way
- right of withdrawal
- right on name
- right oneself
- right the oppressed
- right to a building
- right to a counsel
- right to a dual citizenship
- right to a fair trial
- right to a flag
- right to a hearing
- right to a nationality
- right to a piece of land
- right to a reasonable bail
- right to a speedy trial
- right to a trial by jury
- right to act independently
- right to administer property
- right to adopt children
- right to aid of counsel
- right to air
- right to an abortion
- right to an effective remedy
- right to annul laws
- right to appeal
- right to appoint judges
- right to assemble peaceably
- right to assistance of counsel
- right to attend
- right to bail
- right to bargain collectively
- right to be confronted
- right to be heard
- right to be presumed innocent
- right to be represented
- right to bear arms
- right to bear fire-arms
- right to become president
- right to begin
- right to belong to a union
- right to burn national flag
- right to carry a firearm
- right to carry arms
- right to carry fire-arms
- right to challenge a candidate
- right to challenge a juror
- right to change allegiance
- right to choose
- right to choose one's religion
- right to coin money
- right to collective bargaining
- right to compensation
- right to consult an attorney
- right to counsel
- right to criticism
- right to cultural autonomy
- right to damages
- right to declare war
- right to designate one's hairs
- right to die
- right to divorce
- right to earn a living
- right to education
- right to elect and be elected
- right to emigrate
- right to end pregnancy
- right to enjoy one's benefits
- right to enter a country
- right to exact payment
- right to expel a trespasser
- right to express ones' views
- right to expropriate
- right to fish
- right to fly a maritime flag
- right to found a family
- right to frame a constitution
- right to free education
- right to free medical services
- right to freedom
- right to freedom from torture
- right to freedom of expression
- right to freedom of residence
- right to freedom of speech
- right to health
- right to hold a public office
- right to hold property
- right to housing
- right to human dignity
- right to immediate release
- right to impose taxes
- right to impose taxes
- right to independence
- right to inherit
- right to initiate legislation
- right to inspection
- right to interpret laws
- right to intervene
- right to introduce legislation
- right to join an association
- right to jury trial
- right to keep and bear arms
- right to keep arms
- right to possess firearms
- right to kill
- right to land
- right to lease
- right to legal equality
- right to legal representation
- right to legislate
- right to levy taxes
- right to liberty
- right to life
- right to make a decision
- right to make a will
- right to make treaties
- right to manage
- right to maternity leave
- right to medical care
- right to national autonomy
- right to neutrality
- right to nullify laws
- right to one's own culture
- right to oppose
- right to organize unions
- right to ownership of property
- right to personal security
- right to picket
- right to possess firearms
- right to practice law
- right to present witnesses
- right to privacy
- right to private property
- right to property
- right to protection
- right to public trial
- right to publish expression
- right to punish a child
- right to real estate
- right to recall
- right to recover
- right to redeem
- right to redress
- right to regulate trade
- right to remain silent
- right to remarry
- right to rest
- right to rest and leisure
- right to retain counsel
- right to return to work
- right to safety
- right to secede
- right to secede from the USSR
- right to secession
- right to security
- right to security of person
- right to seek elective office
- right to seek pardon
- right to seek refund
- right to self-determination
- right to self-expression
- right to self-government
- right to sell
- right to silence
- right to social insurance
- right to social security
- right to speak
- right to stop a prosecution
- right to strike
- right to sublet
- right to subpoena witness
- right to sue
- right to take water
- right to tariff reduction
- right to tax exemption
- right to terminate a contract
- right to terminate pregnancy
- right to the name
- right to the office
- right to the patent
- right to the voice
- right to think freely
- right to transfer property
- right to travel
- right to treasure trove
- right to trial by jury
- right to use
- right to use firearms
- right to use force
- right to use water
- right to veto
- right to will property
- right to work
- right of defence
- right of defense
- right to collect revenues
- right to collect taxes
- right to exist
- right to existence
- right to issue decrees
- right to issue edicts
- right to labor
- right to labour
- right to self-defence
- right to self-defense
- right to set penalties
- right to set punishment -
10 перевод
1) (действие) переводження; переписування; перекладання; перетовмачування. -вод из одного полка в другой - переміщення з одного полку до другого. -вод в высший класс - промоція. [Таку розмову вели чвертокласники вже перед промоцією в семінарію (Свид.)]. -вод долга - переписування боргу. -вод на камень, литогр. - перебивання на камінь. -вод денег, почт. - переказування, переказ грошей;2) (на другой язык) переклад. -вод с русского языка на украинский - переклад з російської мови на українську. Стихотворный -вод - віршовий переклад, переспів;3) перевід (-воду), звід (р. зводу), вивід (-воду), згуба. [Козацькому роду нема переводу];4) см. Переводина.* * *1) переве́дення, переві́д, -во́ду, перево́д2) ( на другой язык) пере́клад, -у, переклада́ння3) ( денег) пере́каз, -у; перека́зування4) ( трата попусту) марнува́ння; переві́д5) ж.-д. переві́д6) спец. ба́лка; ( между стропилами) ба́нтина; ( матица) сво́лок, диал. трям, уменьш. трямо́к, -мка́ -
11 льгота
1) (свобода) воля, пільга. [Політична пільга в Росії є пільга й українознавству (Грінч.)];2) (вольность, преимущество) привилей (-лею), воля, вигода. [Дворянам надано було усяких привилеїв (Дом.). Один одного дворяни переважували волями, що давали народу по слободах (Куліш). Ззивали до себе людей на нові вигоди (Куліш)];3) (облегчение) пільга, полегшення (рус., вульг.) вільгота. [Різні пільги, які давалися звичайно новим поселенцям (Ор. Лев.). Деякі полегшення для робітниць (Єфр.)]. -ты налоговые - податкові пільги. Давать -ту - давати пільгу, вільготу, пільгувати кому. Получить -ту - дістати пільгу. -ты по отбыванию воинской повинности - військові пільги. -та по семейному положению, по образованию, по роду занятий - пільга через родинний стан, через освіту, через професію. Лица, пользующиеся -той - особи, що мають пільгу, користуються з пільги, пільговані особи. Иметь -ту - мати пільгу, вільготу. Имеющий -ту - пільгований, пільговий, вільний, привилейований, сущ. пільговик, пільгованець (-нця).* * *пі́льга; привіле́й, -ле́ю; вільго́та; ( в торговле) заохо́чення, сприя́ння -
12 нет
1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.* * *1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гмау меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться
слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є
\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є
\нетт - так \нетт — нема́ - то [й] (так) нема́, нема́є - то [й] (так) нема́є
\нетт \нетт да и... — нема́-нема́ та й...; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й...; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су
чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!
2) част. ніа [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?
ни да ни \нетт — і не так і не ні
ника́к \нетт — см. никак
3) в знач. союза ні\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!
4) в знач. сущ. нема́є, нема́на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)
своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)
сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)
пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком
в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)
-
13 род
1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́ліяпатриарха́льный \род д — этногр. патріарха́льний рід
\род д людско́й (челове́ческий) — рід людськи́й, лю́ди, лю́дство
\род дом ру́сский — ро́дом (похо́дженням, з похо́дження) росія́нин
зна́тного \род да — зна́тного ро́ду (порі́ддя)
из \род да в \род д — з ро́ду в рід, з поколі́ння в (до) поколі́ння
пяти́ лет о́т \род ду — [ві́ком] п'яти́ ро́ків
на \род ду́ напи́сано — [так] суди́лося, на роду́ напи́сано
же́нский \род д — жінки́; жіно́цтво, жіно́та
без \род ду — и пле́мени без ро́ду і [без] пле́мені
ни \род ду, ни пле́мени — ні ро́ду, ні пло́ду (ні припло́ду); оди́н як па́лець
2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку\род д войск (ору́жия) — воен. рід ві́йськ (збро́ї)
в не́котором \род де — до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
своего́ \род да — таки́й со́бі; (своеобразный) своєрі́дний; (в известной степени) до пе́вної мі́ри, пе́вною мі́рою
в своём \род де — з пе́вного по́гляду
вся́кого \род да лю́ди — вся́кого ро́ду (вся́кого ґату́нку) лю́ди, вся́кі лю́ди
де́ло э́то тако́го \род да — ця спра́ва така́ (отака)
что-то в э́том \род де — щось поді́бне (таке́)
3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у\родд заня́тий — рід заня́ть
4) ( в научной классификации) рід\род д — и
вид расте́ния — бот. рід і вид росли́ни
\род д предме́тов — рід предме́тів
5) грам. рідсре́дний \род д — сере́дній рід
-
14 синсиле
походження, родослівна Г; ич бир кимсе йенди синсилеси ичӱн гӱвенмейе чареси йохтур ніхто не може покладатися на засаду свого походження Г; бир падышах синсилесиндэн із роду одного царя Г. -
15 інтереси людські
ІНТЕРЕСИ людські - властиве людині відношення, що виражає позитивну чи негативну спрямованість її активності, діяльності, історичної творчості на пошук, вибір, використання або створення шляхів, засобів, способів, норм, соціальних інститутів, здатних задовольнити людські потреби. І.л., разом з потребами та цінностями, спонукаючи соціальний суб'єкт (особистість, групу, історичну спільноту, клас, націю, суспільство), виступають рушійною силою історичного процесу. Реалізація І.л. неможлива без їх усвідомлення, що відбувається в процесі постійного порівняння, співставлення життєвого становища певних індивідів, соціальних груп, історичних спільнот між собою. Місце і роль І.л. у процесі детермінації людської життєдіяльності зумовлене, з одного боку, тим, що задоволення потреб відбувається не тільки безпосередньо, а переважно опосередковано, через конкретно-історичні суспільні відносини. З другого боку, певна потреба може бути задоволена різними предметами (чи навпаки, один і той самий предмет може бути об'єктом кількох потреб) і, відповідно, розмаїттям способів, засобів, шляхів, які втілюються, у свою чергу, у різного роду інтересах - історичних, національних, соціальних, економічних, політичних, духовних та ін. І.л., як вибіркове ставлення до можливих способів та норм задоволення потреб, залежать не тільки від світоглядних переконань, ціннісних орієнтацій, а також від соціального становища, рівня та умов культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта В. найбільш концентрованому вигляді переплетіння і зіткнення інтересів відбувається в сфері політики, бо саме в політичних інтересах втілюється узагальнене відношення носіїв інтересів до політичної влади, організаційно-управлінського, господарського, духовного життя суспільства. Історичний досвід засвідчує, що утвердження І. л., як правило, здійснюється у вигляді певних ідеологічних, морально-етичних концепцій, теорій, програм, які прагнуть надати інтересам даного соціального суб'єкта першочергового, а то й всезагального значення. Проте це не означає заперечення існування загальних І.л. у процесі історичного співжиття. Особливо гостро стоїть питання про їх врахування в умовах сучасної цивілізації, розвиток якої має не тільки позитивний, а й зворотний, тіньовий бік (екологічна й демографічна криза, роз'єднаність між людиною і природою, загроза нових війн, ризик самознищення людства та ін.). Класифікація І.л. може здійснюватися за допомогою таких критеріїв: за ступенем загальності (індивідуальні, групові, суспільні); за своєю спрямованістю (економічні, соціальні, політичні, духовні); за характером носія І. л. (особистісні, колективні, класові, національні, державні); за мірою усвідомлення (стихійні, теоретично обґрунтовані, програмні); за можливістю здійснення (реальні, ілюзорні, перспективні); по відношенню до традицій та тенденцій суспільно-історичного поступу (консервативні, прогресивні, реакційні) і т.ін. Результати вивчення І.л. соціальною філософією, іншими галузями гуманітарного пізнання впливають на ефективність політики держави, яка залежить від знаходження організаційно-управлінськими структурами оптимальної узгодженості індивідуальних, групових, суспільних І.л. в конкретних історичних умовах.Н. Надольний -
16 обов'язок
ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).О. Білецький -
17 психоаналіз
ПСИХОАНАЛІЗ - вчення про позасвідоме, його роль у житті людини, про конфлікти та гармонію позасвідомого і свідомості. На цій теоретичній основі ґрунтується практика П. - стратегія спілкування аналітика і пацієнта, яка приводить до розв'язання внутрішніх конфліктів і звільнення від глибинних психічних травм і комплексів через їх усвідомлення. Основи теорії П. були розроблені Фройдом, який визначив цю теорію як матапсихологію. Основу її становить вчення про "Воно" (позасвідоме або підсвідоме), "Я" (свідомість або "Его") та "Над-Я" ("Супер-Его" або "Цензор"). Позасвідоме, за Фройдом, - джерело сексуальної енергії - лібідо, що є основою всіх психічних процесів. Свідомість формується під впливом зовнішньої реальності - передусім під впливом спілкування з батьками. Позасвідоме та свідомість перебувають у постійному конфлікті, який розв'язується через витіснення - повернення позасвідомих імпульсів у своє джерело та сублімацію - вихід їх у реальність у формі артефактів культури. "Над-Я" ("Цензор") - це сфера позасвідомого, яка контролює дії свідомості і пов'язана з образом одного з батьків. Од 30-х рр. XX ст. поняття "П." виходить за межі вчення Фройда, яке отримує назву ортодоксального П. Це відбувається передусім завдяки діяльності Юнга, Адлера, Фромма, які продовжують і трансформують ідеї Фройда. Юнг, який називає своє вчення аналітичною психологією, розробляє поняття колективного позасвідомого та його архетипів - глобальних структур психіки, що визначають поведінку будь-якого представника людського роду. Адлер досліджує потяг до влади як компенсацію та надкомпенсацію відчуття неповноцінності. Фромм вводить у теорію П. поняття відчуження людини, виходячи на проблему непрофільної та біофільної орієнтації індивіда. На ґрунті П. сформувався особливий різновид етики - психоаналітична етика. Її головне призначення - регламентація відносин психоаналітика та пацієнта. Відправним принципом цієї етики є те, що психоаналітик не має права розголошувати будь-які дані про свого пацієнта без його дозволу, адже до психоаналітика звертаються психічно здорові люди, які цілком відповідають за свої дії і прагнуть набути особистісної аутентичності. У широкому сенсі вислів "психоаналітична етика" стосується етичних концепцій представників психоаналізу.Н. Хамітов -
18 Ясперс, Карл
Ясперс, Карл (1883, Ольденбург - 1969) - нім. філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. Вивчав право в ун-тах Гейдельберга і Мюнхена, медицину - в ун-тах Берліна, Геттингема, Гейдельберга. В1908 - 1915 рр. працював у психіатричній клініці Гейдельберга, з 1922 р. - проф. філософії Гейдельберзького ун-ту, в 1937 - 1945 рр. був усунутий (в зв'язку з приходом до влади націонал-соціалістів) від викладацької діяльності, в 1948 - 1961 рр. - проф. філософії Базельського ун-ту. За Я., філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, "висвітлити екзистенцію" та здійснити "стрибок до безумовного буття". В концепції Я. буття має потрійне значення: 1) предметне буття або "буття-у-світі"; 2) екзистенція або людська самість, яка не може бути об'єктивованою; 3) трансценденція як "охоплююче" - незбагненна межа будь-якого буття і мислення. У відповідності з цим членуванням мислення проходить різні стадії і виконує різні функції: 1) мислення перед лицем "буття-усвіті" як "орієнтація у світі"; 2) мислення перед екзистенцією як "висвітлення екзистенції"; 3) мислення перед лицем трансценденції як "метафізика", яка прагне виразити свій невимовний предмет за допомогою "шифрів". Останній етап і є власне етапом філософування, який пов'язує людину з розумінням Бога. Філософія, за Я., не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Головним предметом філософії, за Я., є людина та історія як перший вимір людського буття. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції виконує поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як певної людської долі, так і певної епохи. Досліджуючи людину в її екзистенційному вимірі, подібно до Канта, Я. вичленовує різні рівні людського "Я": 1) "Я" емпіричне або емпіричний індивід як частина природи; 2) "Я" предметне або "свідомість взагалі", яка є умовою можливості людського буття або предметності як такої; 3) "Я" як рівень розуму або духу, визначальною рисою якого є цілісність мислення. Саме "Я" предметне або "свідомість взагалі" є передумовою комунікації, яка, за Я., дозволяє встановити зміст філософування: тільки та філософія є істинною, яка є комунікативною. Завдяки комунікації людина може віднайти саму себе або свою самість, встановити екзистенційне відношення між людьми як відношення "Я - Ти" та усвідомити саме буття. Тим самим філософія у Я. набуває етичного забарвлення, акцентуючи увагу не на гносеолого-методологічних проблемах, а на взаємозв'язку між людьми, де головну роль виконують поняття "свобода", "вірність" "самим-собою-буття", "воля до комунікації". Результатом філософування, за Я., є філософська віра, яка, на відміну від релігійної, ґрунтованої на істині Одкровення, є результатом розмислу. Поняття "філософської віри" об'єднує різні аспекти проблеми "розум і екзистенція". Як вважає Я., існування трансцендентного - як особливого роду буття - не може бути обґрунтоване за допомогою тільки позитивних аргументів розуму. Трансценденція - єдиний предмет, який може бути засвідчений розумом і вірою, по відношенню до якого розум і віра співпадають. З позицій філософської віри Я. намагається дати інтерпретацію світового історичного процесу Н. а його думку, людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, хоча науково обґрунтувати цю тезу, як і протилежну їй щодо того, що різні культурні утворення абсолютно незалежні один від одного (Шпенглер), неможливо; у неї можна тільки вірити. Світова історія, за Я., створює загальнолюдську "комунікацію", можливість якої забезпечується "наявністю в певний історичний період "вісьового часу" (VIII - III ст. до н. е.), або "вісьової епохи" - епохи зародження світових релігій і філософії, коли людство вперше усвідомило себе і своє відношення до світу, поставило "останні питання буття" про смертність, конечність свого існування і усвідомило своє безсилля перед ними. Істинне духовне життя народжується перед лицем "абсурдних ситуацій", які змушують людство осмислити своє існування в світі, що виводить спілкування людей на екзистенційний рівень.[br]Осн. тв.: "Психологія світоглядів" (1919); "Духовна ситуація часу" (1932); "Філософія". У З т. (1931 - 1932); "Ніцше і християнство" (1946); "Про європейський дух" (1946); "Про істину" (1947); "Витоки історії і її мета" (1948); "Філософська віра" (1948); "Розум і екзистенція" (1949).
См. также в других словарях:
ОДНОГО ПОЛЯ ЯГОДА — кто Один другого не лучше, оба стоят друг друга. Подразумевается, что люди, о которых идёт речь, по мнению говорящего, обладают сходными качествами, похожим жизненным опытом, имеют одинаковые взгляды на жизнь. Имеется в виду, что лица (Х и Y) чем … Фразеологический словарь русского языка
ОДНОГО ПОЛЯ ЯГОДЫ — кто Один другого не лучше, оба стоят друг друга. Подразумевается, что люди, о которых идёт речь, по мнению говорящего, обладают сходными качествами, похожим жизненным опытом, имеют одинаковые взгляды на жизнь. Имеется в виду, что лица (Х и Y) чем … Фразеологический словарь русского языка
из одного и того же теста — кто быть; сделаны; делать ✦ X и Y из одного и того же теста. Только с глаголами в наст. или прош. вр. Ты должен понять меня, ты такой же мужик, как и я, мы же с тобой из одного и того же теста. (Реч.)Принцессы, маникюрши, танцовщицы и кухарки все … Фразеологический словарь русского языка
генерація — ї, ж., спец. 1) Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління. || перен. Сукупність людей одного віку, пов язаних спільними інтересами і спільною діяльністю. 2) Виникнення, відтворення … Український тлумачний словник
перекодування — я, с. 1) Переведення символів одного коду в символи іншого коду (в технічних системах); переведення інформації в символи іншого роду. || У мовах програмування – перетворення величин з метою подання одних й тих самих даних відповідно до вимог… … Український тлумачний словник
перекодувати — у/ю, у/єш, док., перекодо/вувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Перевести (переводити) символи одного коду в символи іншого коду; перевести інформацію в символи іншого коду (в технічних системах). 2) Перетворити (перетворювати) сигнали одного роду в … Український тлумачний словник
груповий — а/, е/. Прикм. до група 1). •• Групова/ кво/та різновид виборчої квоти; підраховується шляхом поділу кількості поданих голосів на кількість мандатів з подальшим доданням одиниці. Групове/ страхува/ння різновид особистого страхування, що… … Український тлумачний словник
дім — до/му, ч. 1) Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок. •• Акце/птний дім банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі. Конфірмаці/йний дім вид експортних… … Український тлумачний словник
родич — а, ч. 1) кому, чий, рідко кого. Той, хто перебуває у спорідненості з ким небудь. || ірон. 2) перен. Той, хто має однакові з ким небудь думки, риси характеру і т. ін., схожий чимсь на когось. 3) Рослина, тварина чи птах одного виду з іншими… … Український тлумачний словник
Загряжский, Григорий Алексеевич Саврас — дворянин московский. В 1615 г. был объезжим головою в Москве у Арбатских и Чертольских ворот; в 1616 1617 гг. воеводой в большом полку в Туле и в Боровске; в 1620 1621 гг. вторым воеводой в передовом полку на Дедилове для обереганья от крымских и … Большая биографическая энциклопедия
одиниця — і, ж. 1) Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел. 2) Найнижча оцінка успішності в навчанні за… … Український тлумачний словник